Д ј«Ќ»“№ Ќ≈Ћ№«я ѕќћ»Ћќ¬ј“№Ф,
або дек≥лька сл≥в про адм≥нреформу
” минулих номерах газети ми друкували матер≥али, що стосувалис¤ план≥в проведенн¤ в ”крањн≥ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ реформи. «а час, що минув, редакц≥¤ почала отримувати листи кра¤н, ¤к≥ в≥дгукнулис¤ на проблеми, п≥дн¤т≥ в цих публ≥кац≥¤х. ÷≥ листи ми ≥ пропонуЇмо ваш≥й уваз≥.
ј що нам пропонують?
ињвським чиновникам ДпомаранчевоФ, де ставити кому у всесв≥тньо в≥дом≥й ≥стор≥њ про кому, покаранн¤ та 
помилуванн¤. Ќас, закарпатц≥в, про наш≥ думки з цього приводу н≥хто нав≥ть ≥ не збираЇтьс¤ питати. “е, що закладаЇтьс¤ Дм≥наФ великоњ руйн≥вноњ сили у фундамент рег≥ону, в ¤кому вже притерлись багатов≥ковим сп≥в≥снуванн¤м б≥льш≥сть кор≥нних народ≥в, њм грубо кажучи наплювати з високоњ гори. ÷е Дм≥наФ, ¤ка здетонувавши одного дн¤, однозначно викине на поверхню нову хвилю сепаратистських настроњв. ј це ми вже проходили... Ќа цьому тл≥ пригадуютьс¤ конфл≥кти на рел≥г≥йному ірунт≥. ѓх розвТ¤зали ≥ то не всюди побудовами нових храм≥в дл¤ р≥зних конфес≥й. ќдне питанн¤ Ц рел≥г≥¤. «овс≥м ≥нше Ц нац≥ональн≥ меншини, до того ж з рел≥г≥йним п≥дірунт¤м. «араз кожна громада маЇ усталену територ≥альну ц≥л≥сн≥сть, взаЇмов≥дносини з владою, своњми сус≥дами тощо. ј взавтра?! ўо ж, ретельно розгл¤немо, що нам пропонують УреформаториФ.
У√оворити про зм≥ни меж областей поки що недоц≥льно...Ф —аме про це минулого тижн¤ наголосила одна з провладних обласних газет в ≥нтервТю з в≥це-премТЇром ”крањни –оманом Ѕезсмертним. ѕ≥дкреслюю смисловий п≥дтекст того, що ¤вно прогл¤даЇтьс¤ м≥ж р¤дками. ј саме те, що зм≥ни меж Ц це вже другий, але неминучий етап.
ƒругий висновок з ≥нтервТю –.Ѕезсмертного не менш скандальний та шокуючий, особливо дл¤ мешканц≥в обласного центру. –озТ¤снюю. ¬ ”жгород≥ проживаЇ понад 120 тис¤ч жител≥в. Ѕ≥льше, н≥ж за класиф≥кац≥Їю (70 тис¤ч мешканц≥в, за –.Ѕезсмертний, це статус м≥ста-райони. Ц ѕрим. јвтора.), але набагато менше (750 тис¤ч Ц це статус м≥ста рег≥ону) в≥д м≥ст рег≥он≥в. Уƒо останн≥х, Ц ¤к наголосив –оман Ѕезсмертний, Ц в≥днос¤тьс¤ два м≥ста ињв ≥ —евастополь, а також ќдеса, ƒн≥пропетровськ, ’арк≥в, Ћьв≥в. ѕод≥бного статусу набуватимуть само≥дентиф≥кован≥ м≥ста, вони Ї певними адм≥н≥стративними, банк≥вськими, ф≥нансовими, культурними центрами своњх рег≥он≥в. «розум≥ло, що остаточн≥ параметри вир≥шить ¬ерховна –ада, ¤ка прийме в≥дпов≥дний законФ.
Дћи подумали... ≥ ¤ р≥шивФ
’от≥лос¤ б звернути увагу зазначеного депутата та й ус≥Їњ ¬ерховноњ –ади, на те що п≥д час прийн¤тт¤ зазначеного закону треба врахувати специф≥чн≥сть зазначеного рег≥ону, ≥стор≥¤ ¤кого потребуЇ не те що толерантного, а виваженого ставленн¤. «аконотворц¤м потр≥бно ретельно думати про насл≥дки, ¤к≥ випливуть з прийн¤того закону в нин≥шн≥й верс≥њ. ј це, не виключено, шалена протид≥¤ иЇву на меж≥ саботажу всьому ≥ вс¤, що буде йти в≥д ≥мен≥ влади, ¤ка буде ≥дентиф≥куватис¤ з √алиц≥Їю. ѕо¤снюю. ƒл¤ «акарпатт¤, ¤к воно ≥сторично склалос¤ ≥ ¤ке т≥льки за чех≥в та ”горщини мало статус автоном≥њ, все, що знаходилос¤ за хребтом √органи, тобто за арпатами, н≥коли не ототожнювалос¤ з батьк≥вщиною. ¬се, що було за хребтом, було ≥ Ї дл¤ закарпатц≥в ≥нородним, бо стол≥тт¤ми це були чуж≥ крањни. Ўтучне, а не в≥кове, ¤к стверджують де¤к≥ вчен≥ в≥д ≥стор≥њ, приЇднанн¤ «акарпатт¤ до ”крањни в д≥йсност≥ т≥льки притушило на час тл≥ючий конфл≥кт, позбавило кор≥нне населенн¤ цього краю тих прав, що вони здобули своЇю боротьбою, не кажучи про в≥ков≥ прагненн¤ до права самост≥йно вир≥шувати свою долю.
„им зак≥нчитьс¤ законодавче насилл¤, прогнозувати не буду. ≤стор≥¤ все розставить по м≥сц¤х ≥ дасть оц≥нку тим, хто нехтуючи волею народу та передбаченими законодавством референдумами, на св≥й розсуд та пол≥тичн≥ амб≥ц≥њ намагаЇтьс¤ жартувати та одноос≥бно приймати р≥шенн¤ в центр≥ ™вропи. ј це великий ризик в одну мить п≥д≥рвати стаб≥льн≥сть у ц≥лому рег≥он≥ з ус≥ма крањнами та, до реч≥, кор≥нним населенн¤м, ¤ке ≥сторично проживаЇ там ≥ маЇ родинн≥ звТ¤зки тощо.
“епер перейду до обласного центра «акарпатт¤. ”жгород за к≥льк≥стю населенн¤ н≥¤к не т¤гне на роль м≥ста рег≥ону по-кињвськи. «г≥дно з критер≥¤ми центру, наше м≥сто автоматично переходить на ранг нижче Ц в м≥сто-район.
“ретЇ. «м≥на меж район≥в та областей. “е, про що газета ДЌаш „асФ писала ще м≥с¤ць тому, т≥льки зараз прозвучало з вуст держчиновника: У...концепц≥¤ перспективи розвитку територ≥њ... («вертаю увагу редактора ≤вана Ѕерец на суттЇву неточн≥сть в його текст≥. ƒосл≥дженн¤ проводив не ≥нститут розвитку м≥ст, а Дƒ≥пром≥стФ. ѕри так≥й серйозн≥й тем≥ треба перев≥р¤ти факти ≥ те, що вам говор¤ть. ÷е далеко не та тема, де можна все сприймати на ДураФ, адже саме ц¤ тема знаходитьс¤ п≥д пильним контролем крањн Ц сус≥д≥в «акарпатт¤, не кажучи вже про р≥зн≥ культурно-нац≥ональн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ «акарпатт¤. Ц ѕрим. јвтора), проведено досл≥дженн¤, за результатом ¤кого в ”крањн≥ визначено ш≥сть рег≥он≥в, плюс м≥ста ињв та —евастополь, ¤к≥ мають окремий територ≥альний статус. “акий под≥л д≥йсно Ї, в≥н носить суто рац≥ональний урбан≥стичний характер. —истема передбачаЇ трир≥вневу модель, але в межах з шести рег≥он≥в, близько 250 район≥в ≥ 4 тис¤ч≥ громад. ™ друга концепц≥¤, ¤ка говорить про двор≥вневу модель: 68 округ≥в (областей нема взагал≥) ≥ 4 тис¤ч≥ громад. «верн≥ть увагу, сп≥впадаЇ лише найнижчий р≥вень, тобто громади. ѕерше, на чому треба зупинитись: ”крањна повинна мати трир≥вневу систему..Ф
Ўановний пане –.Ѕезсмертний, останньою фразою ви ще раз категорично п≥дтвердили, що щоб тут не думали на м≥сц¤х з≥ своЇю ≥стор≥Їю, культурою та традиц≥¤ми, ми, в центр≥, зробимо так ¤к хочемо. ÷е чимось нагадуЇ ≥сторично в≥домий висл≥в: Дћи подумали... ≥ ¤ р≥шивФ.
«акарпатт¤ буде розд≥лено?!
ƒал≥ все стаЇ зрозум≥лим, ≥ цей сценар≥й вже детально був описаний в попередн≥х номерах газети ДЌаш „асФ. ¬с≥ анал≥тичн≥ викладки автор≥в чи по перш≥й модел≥, чи по друг≥й Ї беззаперечною правдою. ¬се, що так довго замовчувалос¤, але про що надрукувала редакц≥¤ в≥дносно адм≥н≥стративно-територ≥альноњ реформи, спливло на поверхню. «а кињвським чи то галичанським, мТ¤ко кажучи, бажанн¤м, «акарпатт¤ в тому вигл¤д≥, ¤ким воно сформувалос¤ ≥сторично, в≥ками, маЇ припинити своЇ ≥снуванн¤.
ѕо перш≥й модел≥ воно просто повинно ув≥йти до «ах≥дного рег≥ону з центром у м.Ћьв≥в.
ѕо друг≥й, про що газета ДЌаш „асФ також писала, «акарпатт¤ буде розд≥лено м≥ж √уцул≥Їю ≥ √ал≥ц≥Їю.
ўе ц≥кава деталь. У„и не передбачаЇтьс¤ створенн¤ район≥в за етнокультурною ознакою? Ц запитуЇ у –омана Ѕезсмертного редактор газети ≤ван Ѕерец. Ц Дя анал≥зував цю тему, Ц в≥дпов≥в –.Ѕезсмертний. Ц ≤ так≥ пропозиц≥њ Ї. «агалом етнокультурне багатство ¤ сприймаю ¤к позитив, проте не думаю, що сл≥д створювати ¤к≥сь угорськ≥, румунськ≥, татарськ≥ чи рос≥йськ≥ райони. ¬з¤ти, до прикладу, «акарпатт¤ чи —евастополь, де проживають багато ≥нших нац≥ональностей. ≤ там ≥ там люди мирно уживаютьс¤ один з одним. онфл≥кт може виникнути лише через непродуман≥ за¤ви недалекогл¤дних пол≥тик≥вФ.
ўо ж, в «акарпатт≥ живуть мирно в цьому формат≥, але нав≥ть розмови про «акарпатт¤ в склад≥ «ах≥дного рег≥ону викликають дикий супротив... „и не доц≥льн≥ше не ворушити Унац≥ональний мурашникФ ≥ не створювати райони дл¤ кожного народу, а в «акарпатт≥ таких понад сто?!
—тосовно ж непродуманих за¤в р≥зних пол≥тик≥в та журнал≥ст≥в, ¤к ≥ за¤ви –.Ѕезсмертного, то вони вже створюють негативний ≥м≥дж нин≥шн≥й влад≥, зокрема ще б≥льший, н≥ж до √ал≥ц≥њ. “епер зрозум≥ло, куди т¤гнуть окрем≥ нардепи нашу область!
’очу спитати вголос. ƒл¤ вас взагал≥ думка народу чогось варта? „и народ сам по соб≥, а влада заради себе, любимоњ, сама по соб≥ ≥ в≥д ≥мен≥ ≥ за дорученн¤м приймаЇ т≥льки њй виг≥дн≥ законодавч≥ акти?!
ƒещо ≥з законопроекту
ўоб було зрозум≥ло про ще њде мова, дек≥лька сл≥в про сам законопроект Дѕро територ≥альний устр≥й ”крањниФ. ¬≥н пропонуЇ нову класиф≥кац≥ю на¤вних в ”крањн≥ поселень.
—ело Ц це поселенн¤ з переважно садибною забудовою, сталим складом населенн¤ до 5000 тис¤ч мешканц≥в.
ћ≥стечко Ц це поселенн¤, що його утворенн¤ та розвиток пов'¤зан≥ з розташуванн¤м на його територ≥њ певних п≥дприЇмств (з населенн¤м до 10000 мешканц≥в, ¤к≥ переважно не зайн¤т≥ у с≥льському господарств≥, та на¤вною ≥нфраструктурою адм≥н≥стративних та соц≥ально-культурних послуг).
ћ≥сто Ц поселенн¤ з компактно розташованою забудовою та чисельн≥стю населенн¤ в≥д 10000 ос≥б, де розташовано розвинуту транспортну, комунальну, соц≥альну ≥нфраструктуру та мешканц≥ ¤кого переважно зайн¤т≥ не в с≥льському господарств≥.
ќкремо розташован≥ сел¤нськ≥ господарства, тимчасов≥: м≥сц¤ проживанн¤ (в≥йськов≥ м≥стечка, будинки л≥сник≥в, метеостанц≥њ, дачн≥ селища тощо) назван≥ в законопроект≥ поселенськими утворенн¤ми.
¬становлюютьс¤ так≥ р≥вн≥ адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць: рег≥они (област≥, римська автоном≥¤, м≥ста ињв ≥ —евастополь, а також м≥ста, к≥льк≥сть мешканц≥в у ¤ких перевищуЇ 750000), райони; громади.
√ромада ¤вл¤Ї собою новий тип адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥ дл¤ ”крањни. «аконопроект визначаЇ њњ такий чином: У√ромадою Ї адм≥н≥стративно-територ≥альна одиниц¤, до ¤коњ вход¤ть жител≥ одного або дек≥лькох поселень, ¤ка маЇ визначен≥ у встановленому законом пор¤дку меж≥ њњ територ≥њ...Ф. √ромада ¤вл¤Ї собою територ≥альну основу дл¤ зд≥йсненн¤ самовр¤дуванн¤ та наданн¤ населенню адм≥н≥стративних, соц≥альних та культурних послуг на р≥вн≥, визначеному законом. “обто пропонуЇтьс¤, аби громада ¤вл¤ла собою утворенн¤ з двох складових: населенн¤ плюс територ≥¤. √ромадами можуть бути ≥ райони в област¤х, ≥ м≥стечка та м≥ста, ≥ окрем≥ села, ≥ сукупн≥сть р≥знотипних чи однотипних поселень. „исельн≥сть громади, ¤к правило, маЇ становити не менше 5000 мешканц≥в. ¬ окремих випадках ¬ерховна –ада зможе утворювати громади з к≥льк≥стю жител≥в не менше ¤к 1500.
√ромад≥, чисельн≥сть ¤коњ не менша ¤к 70000 жител≥в, до ¤коњ входить хоча б одне м≥сто ≥ де на¤вна можлив≥сть надавати населенню визначений «аконом обс¤г послуг, надаЇтьс¤ статус м≥ста - району. ƒо в≥дпов≥дного району в област≥ таке м≥сто не входить.
якщо цей законопроект набуде чинност≥, тод≥, наприклад, м≥сто ≤змањл перестане бути частиною ≤змайл≥вського району ќдеськоњ област≥.
јналог≥чна ситуац≥¤ ≥ з м≥стами-рег≥онами: при чисельност≥ у 750000 вони перестають входити до складу областей Ц ¤к ињв не входить нин≥ до складу ињвськоњ област≥. “аких м≥ст в ”крањн≥ Ї ш≥сть: ƒонецьк, ƒн≥пропетровськ, «апор≥жж¤, Ћьв≥в, ќдеса, ’арк≥в. «аконопроектом пропонуЇтьс¤ конкретний пор¤док встановленн¤ назв адм≥нтеродиниць та њх перейменуванн¤. ¬становлюЇтьс¤ пор¤док утворенн¤ громад, зм≥ни њхн≥х меж, встановленн¤ та перенесенн¤ адм≥н≥стративних центр≥в, а також пор¤док наданн¤ громад≥ статусу м≥ста-району ≥ м≥ста-рег≥ону. ѕринцип повсюдност≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, закладений у проект≥ зм≥н до онституц≥њ, знайшов своЇ повне в≥дображенн¤ ≥ в цьому документ≥. –егламентуЇтьс¤ пор¤док зд≥йсненн¤ та ф≥нансуванн¤ територ≥альноњ реформи з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в.
ќкрема тема Ц ризики, пастки та небезпеки, ¤к≥ чекають на нову владу ≥ все сусп≥льство на шл¤ху реформ. —кладн≥сть пол¤гаЇ, насамперед, у тому, що реформи йтимуть одночасно на р≥зних напр¤мах ≥ супроводжуютьс¤ зм≥нами у р≥зних сферах. ќдна з небезпек Ц втрата керованост≥ реформуванн¤ територ≥альноњ орган≥зац≥њ влади. (Ќовий сплеск сепаратистських настроњв в окремих област¤х. Ц ѕрим. –едакц≥њ.) ѕерех≥дн≥ положенн¤ у проект≥ «акону в≥дсутн≥, а отже, не встановлено ан≥ терм≥н≥в, ан≥ пор¤дку проведенн¤. “акож незрозум≥ло, ¤ким чином њњ буде синхрон≥зовано з≥ зм≥нами, ¤к≥ необх≥дно внести у тис¤ч≥ законодавчих та нормативних акт≥в.
ћи феодальна крањна?!
як ви бачите, Дтворц≥Ф законодавчого проекту забули нав≥ть ≥ словом обмовитись про прийн¤ту у св≥т≥ загальну практику референдум≥в, ¤к≥ дозвол¤ють не т≥льки знати думку громад¤н, а й безконфл≥ктно, цив≥л≥зовано вир≥шувати под≥бн≥ питанн¤. ј ми що, не цив≥л≥зован≥, не демократичн≥?! ћи що, знаходимос¤ на стад≥њ феодального розвитку сусп≥льства?!
Ќа превеликий жаль, доводитьс¤ констатувати, що саме так це ≥ Ї. ”крањна не Ї ун≥тарною державою, а такою соб≥ феодальною крањною, в ¤к≥й все ≥ вс¤ вир≥шують феодали в≥д влади, а народ наче т≥ н≥м≥ кр≥посн≥ з Їдиним правом на в≥льне пересуванн¤... в межах територ≥њ. ÷е п≥дтверджують наступн≥ вислови, до того ж в≥це-премТЇра –омана Ѕезсмертного.
Д–омане ѕетровичу, Ц питаЇ кореспондент, Ц а чи не викличе запропонований вами законопроект спротив у певних пол≥тичних сил, зокрема соц≥ал≥ст≥вФ?
” нас розб≥жн≥сть лише в одному: зробити це швидко, чи розт¤гнути на певний час. я вважаю, що робити це сл≥д негайно, ще до вибор≥в 2006 року. «а ц≥Їю схемою стоњть л≥кв≥дац≥¤ районних держадм≥н≥страц≥й. якщо њх не л≥кв≥дувати, то хочемо ми того чи н≥, але райдержадм≥н≥страц≥њ втручатимутьс¤ у виборчий процес. Ќа р≥вн≥ району адм≥н≥страц≥¤м н≥чого робити, тут повинно панувати м≥сцеве самовр¤дуванн¤.
ўе одна не менш ц≥кава в≥дпов≥дь на питанн¤ про скорботну долю губернатор≥в, ¤к≥ протид≥¤тимуть реформ≥. ѓх буде зам≥нено.
ЌапрошуЇтьс¤ ц≥лком лог≥чне запитанн¤. ƒе ж заритий пес? ¬ економ≥чн≥й чи пол≥тичн≥й доц≥льност≥, ¤ка однобоко завТ¤зана на зац≥кавленост≥ у виборах 2006 року?! ƒумка ж самого виборц¤ з приводу адм≥н≥стративно-територ≥альноњ реформи, ¤к ви бачите, вже н≥кого не ц≥кавить.
≤ван –усин, м. ”жгород.
P.S. Ўановний пане депутате-ем≥гранте, Д—усан≥неФ ви наш, чи зрозум≥ли ви нарешт≥ ус≥ траг≥чн≥сть своњх заклик≥в та ДневиннихФ за¤в стосовно адм≥н≥стративно-територ≥альноњ реформи? ѕол≥тикам, ¤к≥ ≥гнорують думки м≥льйонного рег≥ону, нехтують ≥нтересами його багатонац≥ональних громад, св≥тить повне ф≥аско. ¬ цьому ви можете не сумн≥ватись. ѕередвиборчий пшик так ≥ залишитьс¤ пшиком, адже грошей в держав≥ вже немаЇ на в≥дпускн≥ дл¤ вчител≥в, що вже казати про щось ≥нше. ’оча авантюрист≥в в≥д влади вистачало в ус≥ часи.
ѕродовженн¤ теми в наступних номерах.
¬ипуск є18(112) 17 травн¤
Ќа —тартову —тор≥нку
Copyrig © PRAVOZAHIST 2004
¬с≥ права захищен≥
