Ќј „»… ћЋ»Ќ ЋЋ™“№—я ¬ќƒј Ѕ≈«—ћ≈–“Ќќ√ќ?
јмериканський, рос≥йський, Ївропейський, але аж н≥¤к не украњнський...
ƒн¤ми разм≥стив на форум≥ ДЁхо ћосквыФ одне рекламне оголошенн¤Е ≤ що, ви думаЇте, першим мен≥ написали!? Уќго, на ”краину рынок пришел. ¬ –оссии тоже в начале 90-х рекламировали памперсы и тампоны.Ф ¬≥дпов≥дь за асоц≥ац≥Їю викликала думку, що р≥вень нашого ринку в≥дпов≥даЇ рос≥йському 15-р≥чноњ давнини. ≤ що найб≥льш сумне, сам зм≥ст реклами багато про що говорить.
Cьогодн≥шн¤ ситуац≥¤ з ј“– починаЇ набирати оберт≥в. √овор¤ть ус≥, а в≥д ¬– вже дек≥лька нардеп≥в в≥д област≥ кажуть, що в област≥ хочуть запустити кос≥вський вар≥ант по вит≥сненню кор≥нного населенн¤ з його м≥сць. –озпочато розгл¤д вар≥анту на випадок, ¤кщо буде про≥гноровано думку нац≥онально-культурних товариств. ѕ≥дготовлен≥ позовн≥ за¤ви тощо. ¬ газет≥ вже пройшло обговоренн¤ р≥зних аспект≥в та насл≥дк≥в, ¤к≥ можуть виникнути. Ќе хот≥лось би говорити про насл≥дки у випадку, ¤кщо буде прогноровано пропозиц≥њ в≥д нац≥онально-культурних товариств та громад¤н з позовом до ур¤ду ”крањни про невиконанн¤ ним результат≥в референдуму 1991 року. —уди будуть ≥ти аж до ™вропейського. —кандал однозначно набираЇ м≥жнародного забарвленн¤. ÷е вже не м≥стечков≥ байки Ѕезсмертного про те, що недоц≥льно створювати ¤к≥сь окрем≥ територ≥ально-адм≥н≥стративн≥ формуванн¤. ¬олеви¤вленн¤ б≥льшост≥ населенн¤ було про≥гнороване на той час, а зараз узагал≥ вийшло, що за дов≥ру, ¤ку закарпатц≥ ви¤вили тод≥Е нам зараз в≥д автоном≥њ залишили н≥жки та р≥жки. Ѕ≥льше того, ложили вони ≥ на закарпатц≥в, ≥ на њхню думкуЕ ј даремно. Ќарод своЇ слово ще не сказав. ўе за попередн≥ д≥њ ур¤ду. ” св≥тл≥ останн≥х под≥й, коли проштрафлених ур¤довц≥в через «ћ≤ пов≥домл¤ють, що њх викликають до прокуратури на допит тощо, ми теж говоримо про можлив≥ д≥њ, ¤к≥ можуть бути, ≥ ми про це говоримо в≥дкрито. ÷е наша позиц≥¤.
ƒивуЇ думка окремих ≥ндив≥д≥в про те, що проблему територ≥альноњ реформи роздуваЇ сама влада дл¤ того, щоб приспати пильн≥сть населенн¤ перед виборами. ћи спростовуЇмо цю хибну думку. ѕоза¤к не спостер≥гаЇтьс¤ шаленоњ аг≥тац≥њ, ¤ка була напередодн≥ кучм≥вського референдуму, коли тод≥шньому кер≥вництву вдалось зробити практично неможливе. Д«аФ проголосувало 99%, нав≥ть т≥, що на зароб≥тках були. ™ т≥льки одна р≥зниц¤. “од≥ аг≥тац≥¤ була виг≥дна иЇву. ≤ вс≥ новинки змагались у швидкост≥ ≥ к≥лькост≥ матер≥ал≥в про референдум. «араз ¤к в рот води набрали. ¬исновок напрошуЇтьс¤ один Ц ињв добро не дав, бо висв≥тленн¤ ц≥Їњ ≥нформац≥њ загрожуЇ з≥рвати не т≥льки ј“–, а й в принцип≥ вс≥ реформи.
«акарпатт¤ в планах ™вросоюзу
™вропейськ≥ центри з великою ц≥кав≥стю вивчають в≥дцентров≥ процеси в ”крањн≥. Ќасамперед в≥дносини —х≥д Ц «ах≥д, а на «аход≥ ”крањни Ц протисто¤нн¤ ”жгород Ц Ћьв≥в. ≤ поза¤к, бачачи це, ињв не реагуЇ на вит≥вки Ѕезсмертного, значить, ињв це влаштовуЇ. ≤ зах≥дн≥ центри все голосн≥ше провод¤ть аналог≥ю з горбачовською порою, ¤ка призвела до розпаду —–—–. “од≥ теж все розпочалось з реформуванн¤ —–—– передачею ус≥х повноважень на м≥сц¤ республ≥кам, аж до вибор≥в власного президента. ј все ≥нше вже було справою техн≥ки, зрозум≥ло, за ≥мпортними технолог≥¤ми. ѕрезидент≥в обрали, але жити чогось краще не стало. Ќа сьогодн≥ в рамках ™вропейського —оюзу головний акцент у транскордонному сп≥вроб≥тництв≥ робитьс¤ на сп≥льному плануванн≥ прикордонних територ≥й. Ѕ≥льш≥сть проблем «акарпатт¤ сл≥д розгл¤дати через призму Ївро≥нтеграц≥йних прагнень ”крањни. ѕроблематикою прикордонних рег≥он≥в та прикордонного сп≥вроб≥тництва займаютьс¤ не т≥льки спец≥ал≥зован≥, а й загальн≥ органи ™вросоюзу, ≥нших континентальних структур. ÷е, зокрема, ом≥с≥¤ ™—, –ада ™вропи з њњ ком≥тетами, ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку, ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк та ≥нш≥. ¬они провод¤ть Їдину пол≥тику п≥дтримки та стимулюванн¤ рег≥онального сп≥вроб≥тництва, створюють та узгоджують в≥дпов≥дн≥ механ≥зми та ≥нструменти регулюванн¤. ≤ це набуваЇ особливого значенн¤, тому що у 2007 роц≥ кордони сус≥дн≥х держав перетворюютьс¤ на кордони ™вросоюзу. «г≥дно з планом д≥й ”крањна Ц ™—, пр≥оритетним у сфер≥ транскордонного сп≥вроб≥тництва Ї:
забезпеченн¤ п≥дтримки рег≥он≥в та участь у п≥дготовц≥ та впровадженн≥ Дпрограм сус≥дстваФ за участю ”крањни;
забезпеченн¤ розвитку та впровадженн¤ чинного законодавства щодо транскордонного та рег≥онального сп≥вроб≥тництва;
п≥двищенн¤ ефективност≥ проект≥в у сфер≥ транскордонного та рег≥онального сп≥вроб≥тництва через забезпеченн¤ активноњ п≥дтримки та залученн¤ м≥сцевих та рег≥ональних р≥вн≥в.
ƒл¤ населенн¤ ”крањни не Ї наст≥льки засв≥ченою б≥лоруська г≥лка Ївропейського газопроводу –ос≥¤ Ц ™вропа, але в коридорах украњнськоњ влади вже зрозум≥ли, що час Д„Ф з переходом в≥д украњнськоњ газотранзитноњ г≥лки до б≥лоруськоњ наближаЇтьс¤ з косм≥чною швидк≥стю. ≤ ц≥ насл≥дки нищ≥вним бумерангом вдар¤ть по вс≥х галуз¤х економ≥ки. «розум≥ло, ”крањни. „астково ц≥ проблеми вже розкручуютьс¤. јле до осен≥ ще два м≥с¤ц≥!!! ј враховуючи, що з 2007 року закарпатська д≥льниц¤ кордону, до реч≥, найдовша з безпосередн≥м украњнським кордоном з ™—, ј“– переносить причини краху на рег≥они. ј“– розм≥стить акценти та в≥дпов≥дальн≥сть. ј зв≥дси випливаЇ реально, що волод≥ючи 17 % г≥дроресурс≥в ”крањни та найдешевшою в ”крањн≥ робочою силою, але не менш квал≥ф≥кованою та працьовитою, н≥ж у тому ж Ћьвов≥, ми д≥йсно станемо √онконгом. Ќав≥ть без тих п≥льг, ¤к≥ ще недавно над≥л¤ла ¬≈« Д«акарпатт¤Ф.
ƒешева, в достатн≥й к≥лькост≥ квал≥ф≥кована робоча сила, близьк≥сть до кордон≥в з ™—, потужна енергетична складова робить «акарпатт¤ ласим шматком дл¤ ™—. ј не те що ¤кийсь Ћьв≥в. ≤ не треба бути великим пророком, щоб спрогнозувати, що своЇ вагоме слово стосовно «акарпатт¤ ™— ще не висловило.
јнал≥тичний в≥дд≥л.
¬ипуск є23(117) 28 червн¤
Ќа —тартову —тор≥нку
Copyrig © PRAVOZAHIST 2004
¬с≥ права захищен≥
