ѕ≈–≈ќ÷≤Ќ ј ÷≤ЌЌќ—“≈…?..
Ќ≤, Ѕ≈«√Ћ”«ƒ»… ¬» Ћ» ѕќЋ≤“» ≤¬ ¬≤ƒ ” –јѓЌ—№ ќѓ ¬Ћјƒ»
–озширенн¤ прав орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ц це зараз загальносв≥това тенденц≥¤. ќднак питанн¤ адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою нашоњ держави набираЇ все б≥льшого резонансу у звТ¤зку з дилемою. —х≥д ”крањни напол¤гаЇ на переход≥ до федерального устрою. ¬лада ≥ «ах≥дна ”крањна, посилаючись на онституц≥ю, ¤ка не передбачаЇ федерал≥зац≥њ, а т≥льки ун≥тарний устр≥й, настоюють на рег≥онал≥зац≥њ за Ѕезсмертним. „им б≥льше виконавчих функц≥й влади на м≥сц¤х, тим б≥льше це сусп≥льство громад¤нське. „им б≥льше воно централ≥зоване, тим б≥льше зазнаЇ авторитарних тенденц≥й.
јле навр¤д чи встигнуть перекроњти державу до нових вибор≥в. Ѕезсмертний каже, що люди сприймають будь-¤ку проблему й говор¤ть про нењ так, ¤к рахують за потр≥бне. ўо ж стосуЇтьс¤ ≥нтерпретац≥њ питанн¤, порозум≥ли чи н≥, Ц це проблема влади. ¬лада не та частина сусп≥льства, ¤ка повинна на когось ображатись за те, що њњ критикують... Ќ≥ дл¤ кого не Ї секретом, що кожна нова влада завжди починаЇ з питанн¤ адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою держави... ѕри цьому дехто рахуЇ, що люд¤м абсолютно все р≥вно, ¤ким чином будуть реал≥зован≥ њх бажанн¤ з точки зору њх соц≥ального забезпеченн¤. √оловне, щоб влада виконала об≥ц¤нки.
ѕитанн¤ виникаЇ, що робити з нин≥шньою бюджетною системою, з адм≥н≥стративними повноваженн¤ми, що робити з податковою системою. «араз плануЇтьс¤ зн¤ти з системи адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою пол≥тичний зм≥ст. ¬она повинна працювати ¤к фундамент дл¤ побудови структури м≥сцевого самоуправл≥нн¤, щоб забезпечити комплекс послуг, ¤к≥ на владу покладаЇ виборець. як зав≥р¤Ї Ѕезсмертний, завданн¤ в тому, щоб повноваженн¤, ¤к≥ Ї у центральноњ влади, передати на м≥сц¤ таким чином, щоб у свою чергу районна влада ¤к можна менш впливала на умови ≥снуванн¤ населених пункт≥в, в ≥деал≥ Ц взагал≥ виключити з системи њњ пол≥тичний фактор. «ам≥сть 25 рег≥он≥в, чи то областей з њх нин≥шн≥м статусом, вийде 33, ще не зрозум≥ло з ¤кою назвою, ≥ 4000 громад, ¤к≥ будуть мати повноваженн¤ в кожному населеному пункт≥.
ћ≥нф≥н за¤вл¤Ї, що на проведенн¤ реформи необх≥дно понад 7 м≥ль¤рд≥в гривень. ≈ксперти ж запевн¤ють, що 10-12 м≥ль¤рд≥в долар≥в. як за¤вл¤Ї сам Ѕезсмертний Ц 20 м≥ль¤рд≥в гривень. ќкр≥м того будуть необх≥дн≥ ресурси дл¤ створенн¤ додатковоњ ≥нфраструктури. ѕовноваженн¤ будуть передаватись п≥д ц≥ ресурси. –еформа т¤гне за собою дуже серйозн≥ зм≥ни в бюджетн≥й ≥ ф≥скальн≥й систем≥. ќдна з них Ц реформуванн¤ ѕƒ¬. ћи зараз платимо податок на додану варт≥сть Ц 20%, що дасть можлив≥сть додатково д≥стати кошти м≥сцевим бюджетам. ј ¤кщо зробити 17%, то тод≥ даЇмо можлив≥сть вводити 2% податок з об≥гу за реал≥зац≥ю того, що продаЇтьс¤. Ќеобх≥дний структурний перегл¤д вс≥Їњ системи оподаткуванн¤.
ј в контекст≥ «акарпатт¤ адм≥н≥стративно-територ≥альна реформа Ц це сукупн≥сть заход≥в ур¤ду, спр¤мованих на пол≥пшенн¤ матер≥ального становища нашого народу, враховуючи, що б≥льш≥сть населенн¤ у нас с≥льського (не плутати з с≥льськогосподарським) Ц близько 70 %. јле в законопроект≥ Ђѕро територ≥альний устр≥й ”крањниї так≥ д≥њ не передбачен≥. ÷ей проект суперечить нормативним документам з п≥дтримки розвитку соц≥альноњ сфери села та може негативно позначитис¤ на соц≥ально-демограф≥чн≥й ситуац≥њ взагал≥. ѕ≥д час формуванн¤ району (зг≥дно з проектом) до уваги беретьс¤ т≥льки чисельн≥сть населенн¤, не враховано площу територ≥ального розпод≥лу новоутворених одиниць, соц≥ально-економ≥чний занепад с≥л, знищенн¤ њх ≥сторичноњ спадщини. ѕопередн≥ розрахунки стосовно обслуговуванн¤ населенн¤ закладами осв≥ти та охорони здоровТ¤ також показали, що цей проект у раз≥ його вт≥ленн¤ матиме вкрай негативний вплив на соц≥ально-економ≥чний розвиток конкретних населених пункт≥в.
ќтже, проанал≥зувавши ц≥ питанн¤, можна д≥йти висновку, що р≥вень житт¤ с≥льського населенн¤ «акарпатт¤, значна частина ¤кого перебуваЇ за межею б≥дност≥ (особливо за Ївропейськими м≥рками), унеможливлюЇ прийн¤тт¤ даного проекту за такий стислий терм≥н. Ѕагато закарпатц≥в вважають, що питанн¤ розукрупненн¤ (чи то пак укрупненн¤) адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць необх≥дно детальн≥ше вивчити, особливо ту частину, ¤ка стосуЇтьс¤ с≥льськоњ м≥сцевост≥. ≤ без сумн≥ву, врахувати думку населенн¤, беручи до уваги не т≥льки етн≥чну складову чи еколог≥чну, але й економ≥чну. Ѕо наповненн¤ м≥сцевих бюджет≥в (структурно його наповненн¤ у нас маЇ дуже велик≥ розб≥жност≥ з тим же ињвським рег≥оном чи нав≥ть Ћьв≥вським) ≥ перерозпод≥л м≥ж р≥зними податками, ≥нвестиц≥йн≥ кошти дл¤ др≥бного та середнього б≥знесу надход¤ть в≥д наших зароб≥тчан, а ¤кщо вз¤ти угорськомовну частину краю, то вони мають угорське походженн¤
ј тепер про три постулати ДзаФ, ¤к≥ перетворюютьс¤ на ДпротиФ.
1. ћожливо, Ѕезсмертному ≥ все р≥вно, ¤ким чином будуть реал≥зовуватись соц≥ально-економ≥чн≥ проекти Ц з ”жгорода чи з≥ Ћьвова, а от закарпатц¤м категорично не однаково. јдже м≥ж закарпатським патр≥отизмом ≥ льв≥вським нац≥онал≥змом глибок≥ розб≥жност≥. ” першому Ц любов до свого краю ≥ до держави, в ≥ншому Ц ненависть до ≥нших. ” Ћьвов≥ нас завжди з презирством називали мад¤рами. Ќема необх≥дност≥ ненавид≥ти кожну чужу с≥мТю, тому що любиш свою. Ќема необх≥дност≥ ненавид≥ти ≥нш≥ народи, ¤кщо вони не говор¤ть через шипл¤ч≥ та свист¤ч≥. ” цьому загроза, пагубн≥сть територ≥альноњ концепц≥њ по Ѕезсмертному в контекст≥ майбутнього приЇднанн¤ «акарпатт¤ до Ћьвова. ¬ «акарпатт≥ дуже сильн≥ м≥сцев≥ рег≥ональн≥ настроњ. “ут вс≥ в першу чергу в≥дчувають себе закарпатц¤ми ≥ т≥льки пот≥м украњнц¤ми. ≤ навр¤д чи за такий короткий пер≥од в≥дбудетьс¤ переоц≥нка ц≥нностей. јле ¤кщо нав≥ть ≥ в≥дбудетьс¤, то т≥льки в негатив, що пос≥Ї п≥дозру: нин≥шнЇ кер≥вництво ”крањни н≥чим не г≥рше батьки —тал≥на, ¤кий д≥лив «акарпатт¤ ол≥вцем у ћоскв≥, не розбираючись н≥ в ¤ких тонкощах. ≤ де його ол≥вець прол≥г, там ≥ було встановлено державний кордон —–—–.
2. ≤ ¤кщо закарпатц≥ й апол≥тичн≥, то приЇднанн¤ до Ћьвова пол≥тизуЇ владу з тих же причин, що були в≥дм≥чен≥ в першому пункт≥, й наелектризуЇ, пос≥Ї розбрат серед багатонац≥онального закарпатського соц≥уму.
3. “рудова м≥грац≥¤ працездатних закарпатц≥в у ™вропу й –ос≥ю ≥ кошти, ¤кими вони оплачують комунальн≥ послуги, вищу осв≥ту д≥тей, буд≥вництво, а це дес¤тки, а в окрем≥ роки сотн≥ м≥льйон≥в долар≥в, у пор≥вн¤нн≥ з м≥сцевим виробництвом Ц це ¤к слон ≥ моська. ƒе в ¤кост≥ моськи кошти в≥д м≥сцевого виробництва. ѕроблема п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ перес≥каЇтьс¤ з проблемою створенн¤ робочих м≥сць. Ќа «акарпатт≥ ц≥ робоч≥ м≥сц¤ за межами рег≥ону. ћасова м≥грац≥¤ за кордон, таким чином, десь нав≥ть створила соц≥альну стаб≥л≥зац≥ю, ≥ тепер цей процес вже приносить див≥денди у вигл¤д≥ платоспроможност≥ с≥мей зароб≥тчан. ’оча за Ївропейським м≥ркам вони все одно за межею б≥дност≥...
“е, що вс≥ зараз кажуть, що н≥хто меж≥ областей нараз≥ зм≥нювати не буде, Ц можливо. “епер воно не принципове. ѕринциповим стане через дек≥лька рок≥в, тод≥, коли буде прийн¤то ц≥лий пакет закон≥в, ¤к≥ вс≥ адм≥н≥стративн≥ повноваженн¤ передадуть на м≥ста- рег≥они зг≥дно з визначенн¤м нин≥шнього законопроекту.
—в≥товий онгрес русин≥в...
” ѕольщ≥ в≥дбувс¤ черговий ¬сесв≥тн≥й русинський онгрес, за результатами ¤кого було зроблено висновки, ¤к≥, правда, ще не оприлюднен≥.
—татус «акарпатт¤ ¤к рег≥ону в≥дмовилось п≥дтримати ћ —. ўо ж, це позиц≥¤. «а приЇднанн¤ до Ћьвова виступаЇ один з депутат≥в-мажоритарник≥в в≥д «акарпатт¤, ¤кого чомусь шиють до крим≥нальних списк≥в Ћуценка щодо зн¤тт¤ депутатськоњ недоторканост≥. јналог≥чну позиц≥ю ви¤вив один л≥дер нац≥ональноњ меншини закарпатських словак≥в... Ѕез коментар≥в.
“еж досить знакова под≥¤ в≥дбулась у ћукачев≥, де пройшли урочистост≥ з приводу 60-р≥чч¤ злуки «акарпатт¤ з ”крањною. ѕрозвучали досить неоднозначн≥ висловлюванн¤ в≥дносно нин≥шньоњ ≥нтерпретац≥њ тод≥шн≥х под≥й. ¬и¤вл¤Їтьс¤, що п≥сл¤ оприлюдненн¤ ≥нформац≥њ щодо територ≥альноњ реформи пролунала думка, що галичани мають д¤кувати —тал≥ну, що њх приЇднали до ”крањни, а не до ѕольщ≥, закарпатц≥ мають проклинати батька —тал≥на, що њх вирвали з „ехословаччини. “еритор≥альн≥ амб≥ц≥њ галичан викликали здоровий рег≥ональний патр≥отизм (не путати з гнилим сепаратизмом), ¤кий пробують навТ¤зати громадськост≥ щодо русин≥в. ѕочинаЇ вимальовуватись реальний стан речей, ≥ розмови на кшталт того, що ёщенко зн≥ме територ≥альну реформу перед самими виборами, щоб п≥дн¤ти рейтинг, Ц казка про б≥лого бичка. ѕ≥сл¤ того, ¤к приймуть закон про територ≥альний устр≥й, можеме бити в бубни... —татус «акарпатт¤ ¤к рег≥ону вже зараз маЇ бути прописаний в цьому законопроект≥. ƒосить нас байками кормити про в≥дсутн≥сть ¤кихось заз≥хань на «акарпатт¤, це байки дл¤ лох≥в, але тенденц≥њ, ¤к≥ сьогодн≥ вимальовуютьс¤... не на користь концепц≥њ Ѕезсмертного.
P.S. оли матер≥ал уже був готовий до друку, в одн≥й з обласних новинок прорвало греблю мовчанн¤. Ќе минуло ≥ трьох м≥с¤ц≥в з дн¤ початку наших публ≥кац≥й ц≥Їњ проблематики, ¤к там зрозум≥ли: мовчанн¤ смерт≥ под≥бне. јле й тут вир≥шили спекульнути. «ам≥сть того щоб дати злободенну ≥нформац≥ю в основному наклад≥, ¤кий складаЇ тринадц¤ть тис¤ч, обмежились товстушкою. ћовл¤в, селу цього знати не потр≥бно. Ќаша думка ≥нша. ¬ с≥льськ≥й м≥сцевост≥ прописана б≥льш≥сть закарпатц≥в. ÷е не дивуЇ, адже подв≥йн≥ стандарти Ц це коник тоњ новинки, ¤кий чомусь, ≥ чим дал≥, тим б≥льше, шкутильгаЇ. ћи бажаЇмо кон¤ц≥ зор≥Їнтуватись з пр≥оритетами... бо незабаром переправа.
јнал≥тичний в≥дд≥л.
¬ипуск є24(118) 5 липн¤
Ќа —тартову —тор≥нку
Copyrig © PRAVOZAHIST 2004
¬с≥ права захищен≥
