‘ј “» –≤„ ”ѕ≈–“ј, јЅќ „ќћ” ƒ≤Ћя“№ ” –јѓЌ”?
Ќещодавно в Ѕ≥л≥й ÷еркв≥ пройшов м≥тинг протесту проти проведенн¤ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ реформи. ™ певн≥ нюанси... щодо (о)рган≥затор≥в, але Їдине можна сказати: спроба розд≥лити ”крањну, ¤ку дехто зат≥¤вЕ починаЇ з тр≥ском провалюватись. ј спроба була розд≥лити мовно, економ≥чно, культурно; це коньок, ¤кий у найближч≥ часи буде сн≥жною грудкою накручуватись чим ближче до вибор≥в... ≤ тим б≥льше бити насамперед по ѕрезиденту. ™ р≥зн≥ точки зору стосовно розвитку под≥й. ќдна з них: хтось св≥домо вир≥шив п≥дставити ДЌашу ”крањнуФ з ѕрезидентом, п≥дсунувши њм бомбу упов≥льненоњ д≥њ з часовим механ≥змом, ¤кий вибухне у переддень вибор≥в. Ќин≥ годинниковий механ≥зм запущено. Ѕезумовно, –ЌЅќ повинна була б роз≥братись перед початком такого масштабного заходу з поб≥чними насл≥дками, що будуть вит≥кати з цього ≥ ¤ких буде значно б≥льше, н≥ж оч≥кувалось. “ому на Ддокторант≥вФ чекаЇ висновок: Двовки ц≥л≥ ≥ в≥вц≥, а пастуха шкода...Ф. ÷е ж треба умудритис¤ проморгати таку в≥дкриту провокац≥ю, пр¤мо перед носом, точн≥ше, перед ще б≥льш в≥дпов≥дальними виборами нав≥ть в≥д президентських, ¤к зах≥д п≥д назвою адм≥нреформа!? Ѕо перед президентськими був кредит дов≥ри народу до нового, ¤кий нин≥ майже вичерпавс¤...
≤ ще про один з останн≥х цв¤х≥в у провал, вже вбитий Ѕезсмертним. ѕро плани рег≥онал≥зац≥њ ”крањни св≥дчить ще один досить ц≥кавий документ ще з час≥в учми. Ѕ≥льше того, в≥н ще раз п≥дтверджуЇ, що це не спонтанн≥ д≥њ, а запланована акц≥¤. —права шести рег≥он≥в вир≥шена принципово, а все ≥нше детал≥. ≤ закарпатц≥ вже почали говорити: Дўи нами лише галичани ни командовали!!!Ф ј тепер до факт≥в.
” лютому 2002 року до ¬ерховноњ –ади над≥йшов проект «акону Фѕро генеральну схему плануванн¤ територ≥њ ”крањниФ, ¤ким передбачалос¤ створенн¤ зам≥сть 24 нин≥шн≥х областей с≥мох великих адм≥н≥стративних одиниць Ц ƒонецькоњ (ƒонецька Ћуганська обл..), ѕридн≥провськоњ (ƒн≥пропетровська, ≥ровоградська, «апор≥зька), ѕричорноморськоњ (ќдеська, ћиколањвська, ’ерсонська обл.), «ах≥дноњ (¬олинська, «акарпатська, ≤вано-‘ранк≥вська, Ћьв≥вська, –≥вненська, „ерн≥вецька обл.), ѕод≥льськоњ (¬≥нницька, “ерноп≥льська, ’мельницька), ÷ентральноњ (∆итомирська, ињвська, „еркаська, „ерн≥г≥вська, м. ињв), ѕ≥вн≥чно-—х≥дноњ (ѕолтавська, —умська, ’арк≥вська).
—истема територ≥альноњ орган≥зац≥њ державноњ влади ≥ м≥сцевого самоуправл≥нн¤ ”крањни розпочала формуватись ще у 30-т≥ роки. ѕот≥м були приЇднан≥ зах≥дн≥ територ≥њ, проходили де¤к≥ переформуванн¤, наприклад, були обТЇднан≥ Ћьв≥вська та ƒрогобицька област≥, п≥зн≥ше були зм≥ни районного р≥вн¤. «окрема спочатку зах≥дн≥ област≥ под≥лили на багато район≥в, щоб п≥дсилити Дадм≥н≥стративно-парт≥йнийФ вплив на них (у кожному створювались райком, райв≥дд≥л ƒЅ, м≥л≥ц≥њ ≥ т.д.). јле вже до 60-х рок≥в система була сформована. “≥льки коли ”крањна стала незалежною, було утворено 10 нових район≥в. Ѕурно проходив процес вид≥ленн¤ с≥л з≥ складу попередн≥х с≥льрад, люди добивались права на самоуправл≥нн¤ територ≥й, однак пот≥м було обТ¤влено моратор≥й на под≥бн≥ переформуванн¤.
оли у св≥й час приЇднали нин≥шню територ≥ю «акарпатт¤ Ц створили на њњ баз≥ область, перейменувавши ѕ≥дкарпатську –усь у «акарпатську область. ™ така думка, що територ≥¤ повинна складати Їдину ц≥л≥сн≥сть без урахуванн¤ етнограф≥чних, природних, економ≥чних, географ≥чних особливостей, ну щось на зразок ¤к розлив пива в бочки, чи то, ¤к говор¤ть в арм≥њ, черпак норма. “еритор≥¤ повинна бути забезпечена центром, ¤кий здатен њњ обслуговувати, мати комун≥кац≥йний звТ¤зок з ус≥ма населеними пунктами. “обто населенн¤ маЇ мати можлив≥сть без будь-¤ких перешкод швидко добратись до адм≥н≥стративного центра, д≥стати ¤кусь дов≥дку й в≥дТњхати того ж дн¤ додому. якщо мова йде про райцентр, то на це повинно йти не б≥льше п≥вдн¤, ¤кщо про обласний центр Ц не б≥льше дн¤. Ќе повинно бути населених пункт≥в, ¤к≥ не зТЇднан≥ з центром. Ќаприклад, ≥де¤ з √уцульським рег≥оном, ¤кий розташований у межах трьох областей Ц ≤вано-‘ранк≥вськоњ, «акарпатськоњ, „ерн≥вецькоњ Ц такого центра, ¤кий би забезпечував ус≥ вище перерахован≥ умови, не маЇ. ” контекст≥ «акарпатт¤ скор≥ше за все цим вимогам найб≥льше в≥дпов≥даЇ м. ћукачево. ” рег≥он≥ з б≥льшою концентрац≥Їю населенн¤, ≥ндустр≥њ, ф≥нанс≥в, ¤к правило, виникають в≥дцентров≥ настроњ, прагненн¤ д≥стати б≥льшу самост≥йн≥сть.
ƒо реч≥, в ѕольщ≥ до недавнього часу було двоступеневе управл≥нн¤ територ≥¤ми Ц воЇводства ≥ гм≥ни. «араз воЇводства укрупнили. ¬ ”крањн≥ багато приклад≥в невдалого розм≥щенн¤ й райцентр≥в.
–озвиток «акарпатт¤ повинен бути багатовекторним Ц не т≥льки туризм, але й наукоЇмн≥ виробництва високих технолог≥й.
ожн≥й громад≥ необх≥дно приймати р≥шенн¤ про умови майбутнього ≥снуванн¤ д≥тей ≥ внук≥в. “рудова м≥грац≥¤ ≥ зароб≥тчанство не Ї панацеЇю, хоч ≥ стаб≥л≥зували в≥дносно соц≥ально-економ≥чно наш≥ села. “реба вивчати досв≥д того ж «ар≥чч¤ ≤ршавського району (ранн¤ городина, транспортн≥ послуги), чи Ўирокого (полуниц¤), чи ≤зи (плетен≥ вироби з лози)... “обто не можна робити те, що вс≥, бо хтось може мати ¤к≥сь ресурсн≥ переваги. Ќеобх≥дно шукати ¤к≥сь своњ переваги. ќсь ¤краз вибори й могли б в≥д≥брати не т≥льки кандидат≥в до орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, але й њх програми, ¤к≥ б мали на мет≥ виведенн¤ м≥сцевих громад з кризи з переходом на ≥ншу економ≥чну модель.
ƒал≥ буде.
≤ван –усак,
м. ”жгород.
¬ипуск є25(119) 12 липн¤
Ќа —тартову —тор≥нку
Copyrig © PRAVOZAHIST 2004
¬с≥ права захищен≥
