газета "ѕравозахист"

ѕ – ј ¬ ќ « ј ’ » — “

ѕочаток в єє 12, 13, 14.

” –јѓЌ≤ - ѕќЋ≤“»„Ќ≤ јћЅ≤÷≤ѓ,
„» ™¬–ќѕ≈…—№ »… ƒќ—¬≤ƒ?!

як висловивс¤ нардеп ћатв≥Їнко, одн≥Їю з основних ц≥лей адм≥н≥стративноњ реформи Ї передача влади громадам, п≥дн¤тт¤ украњнського села. ѕро це в одному з найближчих номер≥в газети. ’оча кажуть, що в ќдес≥ п≥сл¤ укрупненн¤ влада навпаки в≥ддалилась в≥д народу!? ўе одна ≥нформац≥¤. «а словами того ж ћатв≥Їнка укрупненн¤ рег≥он≥в у ѕольщ≥ зд≥йснювалось прот¤гом 7 рок≥в. ≤ коштувало дуже великих грошей. ўе один св≥жий Урег≥ональнийФ фактЕ ¬и¤вл¤Їтьс¤, що Ћьв≥вська зал≥зниц¤ Ї великим благод≥йником. ер≥вника Ћьв≥вськоњ зал≥зниц≥ викликали на допит в √енеральну прокуратуру по фактах Ублагод≥йництваФ. ј ми говоримо, що все буде в норм≥. ўо у Ћьвов≥ краще знають, що з нашими грошима робити. —юди можна додати й запитанн¤ в≥дносно найб≥льшоњ митниц≥ в ”крањн≥ Ц „опськоњ??? ≤ не одне.
ј тепер проанал≥зуЇмо досв≥д Ївропейських держав. ¬еликобритан≥¤ Ц ранн¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥¤, невелик≥ розм≥ри територ≥њ примусили њњ ран≥ше ≥нших крањн звернутис¤ до державного регулюванн¤ використанн¤ територ≥њ. ўе в 1919 р. з прийн¤тт¤м «акону Уѕро заохоченн¤ п≥дприЇмництваФ британська влада намагалась вплинути на рег≥ональну перебудову. ” 1928 роц≥ було проголошено рег≥ональну пол≥тику, основною метою ¤коњ була боротьба з безроб≥тт¤м в окремих рег≥онах. Ѕуло створено спец≥альне в≥домство (на р≥вн≥ центральних орган≥в виконавчоњ влади), завданн¤м ¤кого стала переп≥дготовка трудових ресурс≥в (навчанн¤ та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ), спри¤нн¤ њх м≥грац≥њ до рег≥он≥в, що розвиваютьс¤, а також у т≥ галуз≥ економ≥ки, ¤к≥ в≥дчували у цьому потребу. ќстанн≥м надавались кредити, гранти дл¤ виконанн¤ в≥дпов≥дних програм.
”р¤д ≥н≥ц≥ював досл≥дженн¤ у рег≥онах дл¤ розробки закону про спец≥альн≥ територ≥њ, що потребували адресноњ допомоги. …шлос¤ про депресивн≥ рег≥они, ¤к≥ було визначено окремо прийн¤тим законом. ” 1936 роц≥, сп≥льно з Ѕанком јнгл≥њ (Ќац≥ональний банк ¬еликобритан≥њ), ур¤д спри¤в створенню јсоц≥ац≥њ реконструкц≥њ спец≥альних територ≥й (SARA), через ¤ку надавались кредити малому ≥ середньому б≥знесу в депресивних рег≥онах. ѕроте цей зах≥д ви¤вивс¤ ¤вно недостатн≥м. «годом до законодавства про спец≥альн≥ територ≥њ були внесен≥ поправки, ¤к≥ передбачали по¤ву утворень, под≥бних до тих, що сьогодн≥ називають ≥ндустр≥альними парками. ¬одночас ф≥рмам, ¤к≥ працювали на депресивних територ≥¤х, надавались де¤к≥ п≥льги. —аме шл¤хом названих заход≥в англ≥йський ур¤д вир≥шував питанн¤ рег≥онального розвитку в передвоЇнн≥ роки.
” 1945 роц≥ англ≥йський парламент прийн¤в «акон про розм≥щенн¤ промислових п≥дприЇмств, ¤кий зам≥нив довоЇнне законодавство про спец≥альн≥ територ≥њ ≥ став основою дл¤ реал≥зац≥њ рег≥ональноњ пол≥тики на б≥льш н≥ж 15- р≥чний пер≥од.
” 1960 роц≥ на зм≥ну «акону про розм≥щенн¤ промислових п≥дприЇмств було прийн¤то «акон про м≥сцеве працевлаштуванн¤. як ≥ попереднЇ, нове законодавство передбачало вид≥ленн¤ кредит≥в ≥ наданн¤ грант≥в на створенн¤ ≥ розвиток п≥дприЇмств у депресивних рег≥онах (чи рег≥онального розвитку).
‘ранц≥¤ Ц њњ територ≥¤ под≥л¤Їтьс¤ на 22 рег≥они та 96 департамент≥в. ќсоблив≥сть територ≥альноњ орган≥зац≥њ пол¤гаЇ в поЇднанн≥ тенденц≥й централ≥зованоњ влади та деконцентрац≥њ в галузевому й територ≥альному аспектах. ѕроцес рег≥онал≥зац≥њ крањни почавс¤ в 60-т≥ роки. Ѕули створен≥ рег≥ональн≥ органи адм≥н≥стративного управл≥нн¤, що спри¤ло п≥двищенню автоном≥њ рег≥он≥в. ¬изначаЇтьс¤ також планувальна рег≥ональна структура у вигл¤д≥ агломерац≥й Ц територ≥й, ¤к≥ характеризуютьс¤ значною щ≥льн≥стю населенн¤. якщо чисельн≥сть населенн¤ агломерац≥й перевищуЇ 300 тис¤ч чолов≥к, то тод≥ вони можуть брати участь у планових контрактах Удержава Ц рег≥онФ з метою п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥ та соц≥альноњ Їдност≥. ¬ 1947-1992 рр. були розроблен≥ дес¤ть нац≥ональних план≥в територ≥ального розвитку, де визначилис¤ основн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ державноњ влади на окремих територ≥¤х, особливо в урбан≥зованих зонах. ” 1999 роц≥ були прийн¤т≥ суттЇв≥ корективи до закону про плануванн¤ та розвиток територ≥й. “ак, визначились, що зам≥сть розробки нац≥ональних схем доц≥льно виконувати рег≥ональн≥ схеми (рег≥ональн≥ харт≥њ) за участю державних орган≥в. Ќа нац≥ональному р≥вн≥ збережена практика розробки галузевих (секторних) схем на 20 рок≥в. ѕоширюЇтьс¤ практика зд≥йсненн¤ планових контракт≥в Удержава-рег≥онФ, завд¤ки чому реал≥зуЇтьс¤ державна стратег≥¤ територ≥ального розвитку. ¬ цьому документ≥ уточнюютьс¤ взаЇмн≥ ф≥нансов≥ обовТ¤зки держави та рег≥ону, включаючи позабюджетн≥ кредити, ≥нвестиц≥њ департамент≥в, фонд≥в ™вропейського —оюзу та з ≥нших джерел. ƒержавний сектор, ¤к головний ≥нструмент реал≥зац≥њ рег≥ональноњ пол≥тики, традиц≥йно у ‘ранц≥њ займав б≥льш м≥цн≥ позиц≥њ, н≥ж у сус≥дн≥х державах. –ег≥ональна пол≥тика у ‘ранц≥њ в п≥сл¤воЇнний пер≥од була зосереджена на надм≥рн≥й концентрац≥њ населенн¤ у ѕаризькому рег≥он≥, на шкоду ≥нтересам перифер≥йних територ≥й Ц пров≥нц≥й. (™вропа в≥д цього йде. ј ”крањна хоче зробити надм≥рну концентрац≥ю навколо Ћьвова в ущерб «акарпаттю). ѕрот¤гом 50-х рок≥в центральний ур¤д заохочував створенн¤ на м≥сц¤х Уком≥тет≥в з питань розширенн¤ економ≥чноњ активност≥Ф, а також запровадив систему субсид≥й ≥ податкових п≥льг з метою стимулюванн¤ перем≥щенн¤ промислових п≥дприЇмств з рег≥ону ѕарижа ≥ створенн¤ нових у районах розвитку (тобто депресивних рег≥онах з низьким р≥внем економ≥чного зростанн¤). ” 1965 роц≥ були створен≥ рег≥ональн≥ ком≥тети економ≥чного розвитку, покликан≥ виконувати консультативну функц≥ю з оц≥нки анал≥зу економ≥чних та соц≥альних насл≥дк≥в реал≥зац≥њ Ќац≥ональноњ програми розвитку у в≥дпов≥дних рег≥онах. ƒо складу ком≥тет≥в ув≥йшли депутати м≥сцевих орган≥в влади, а також представники р≥зних соц≥альних груп, ≥нтереси ¤ких вимагали њх присутност≥ в ц≥й структур≥. ” численних дискус≥¤х при вибор≥ метод≥в зд≥йсненн¤ рег≥ональноњ перебудови ‘ранц≥њ найб≥льш пом≥тною була концепц≥¤ полюс≥в росту, в≥дпов≥дно до ¤коњ ур¤д зосередив зусилл¤ на розвитку вибраних Урег≥ональних столицьФ Ц полюс≥в (центр≥в) росту, що дало можлив≥сть обмежити розвиток столичного рег≥ону.
” Ќ≥меччин≥ склалась рац≥нальна мережа поселень завд¤ки значн≥й к≥лькост≥ розвинутих м≥ст-центр≥в. –ег≥ональн≥ особливост≥ незначн≥. –≥зниц¤ м≥ж м≥ськими та с≥льськими територ≥¤ми поступово стираЇтьс¤. « 1989 року ≥снуЇ ще не подолана р≥зниц¤ в розвитку —х≥дноњ та «ах≥дноњ Ќ≥меччини. Ќа орган≥зац≥ю територ≥ального плануванн¤ впливаЇ федеративна структура державного управл≥нн¤, ¤ка склалас¤ в Ќ≥меччин≥. ¬ н≥й д≥Ї рег≥ональна пол≥тика Укооперативного федерал≥змуФ, ¤ка грунтуЇтьс¤ на вертикальн≥й кооперац≥њ (м≥ж ‘едерац≥Їю та земл¤ми) та на горизонтальн≥й (м≥ж земл¤ми, ¤к≥ вход¤ть до ‘едерац≥њ). «г≥дно з конституц≥Їю, ‘едерац≥¤ пропонуЇ земл¤м лише загальн≥ правила просторового плануванн¤. ¬они сп≥льно виконують стратег≥чн≥ завданн¤ щодо орган≥зац≥њ територ≥й, ¤к≥ виконуютьс¤ на р≥вн≥ земель. –≥зниц¤ в розвитку старих та нових земель маЇ загальноЇвропейське значенн¤ ≥ тому була швидко розроблена У онцепц≥¤ територ≥альноњ орган≥зац≥њ та розвитку нових земель. ” онцепц≥њ були визначен≥ основн≥ елементи територ≥альноњ орган≥зац≥њ: рег≥они та ос≥ розвитку ¤к потенц≥альн≥ стимул¤тори загального розвитку. ѕродовженн¤ в наступному номер≥.

Ќа —тартову —тор≥нку