“–јЌ— ќ–ƒќЌЌ≤ –≈√≤ќЌ» “ј ѓ’ ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤
ћ≥жнародн≥ транспортн≥ коридори ≥ державн≥ кордони сус≥дн≥х крањн Ї допом≥жним стимулом формуванн¤ та розвитку рег≥он≥в особливого типу, що Ї актуальним дл¤ ÷ентрально-—х≥дних Ївропейських крањн, зокрема дл¤ ”крањни Ц транспортних ≥ транскордонних.
“епер ”крањна стаЇ на шл¤х розвитку транспортноњ мереж≥, зокрема м≥жнародних комун≥кац≥й. “ак, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни постановами 1997-1998 рр. затвердив онцепц≥ю ≥ ѕрограму створенн¤ та функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ мереж≥ м≥жнародних транспортних коридор≥в в ”крањн≥. онцепц≥¤ визначаЇ основн≥ принципи створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ мереж≥ м≥жнародних транспортних коридор≥в в ”крањн≥ на пер≥од до 2015 р. ≥ включенн¤ њњ до м≥жнародноњ транспортноњ системи. ѕрограма передбачаЇ комплекс першочергових заход≥в, спр¤мованих на буд≥вництво м≥жнародних транспортних коридор≥в на пер≥од до 2005 р.
–озширенн¤ зовн≥шн≥х соц≥ально-економ≥чних звТ¤зк≥в ”крањни з ≥ншими крањнами ≥ розвиток транспортних коридор≥в спри¤Ї формуванню транспортних рег≥он≥в у прикордонних зонах. јктуальн≥сть транспортних рег≥он≥в визначаЇтьс¤ тим, що вони позитивно впливають на розвиток ≥нтеграц≥йних процес≥в у прилеглих крањнах.
ќдним з транскордонних рег≥он≥в Ї Ќ≥мецько-ѕольський та ”крањно-ѕольський з б≥пол¤рними комун≥кац≥йними ос¤ми Ѕерл≥н-¬роцлав та Ћьв≥в-∆ешув.
ѕром≥жн≥ природн≥ рег≥они з аграрно-промисловими комплексами та еколог≥чною мережею потребують природоохоронних заход≥в.
«акарпатт¤ Ї транспортним рег≥оном в ”крањн≥. ќдин з автомоб≥льних коридор≥в прол¤гаЇ через «акарпатт¤.
”же сформована сп≥льна м≥ждержавна структура, поза¤к транспортним коридором фактично Ї територ≥¤ з обох стор≥н в≥д маг≥стральних автомоб≥льних ≥ зал≥зничних дор≥г ≤ ≥ ≤≤ категор≥њ.
ќкр≥м того «акарпатт¤ Ї транскордонним рег≥оном у контекст≥ загальноЇвропейськоњ ≥нтеграц≥њ, на що впливають зовн≥шн≥ чинники глобал≥зац≥њ та Їдиного ринку. ™вропейський —оюз також п≥дтримуЇ розвиток мереж≥ прикордонних територ≥й. ѕрикордонне сп≥вроб≥тництво розвивалось особливо в перифер≥йних рег≥онах, де були започаткован≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства та територ≥альн≥ структури (наприклад, ™врорег≥они). “епер зростаЇ к≥льк≥сть контакт≥в у галуз≥ рег≥онального плануванн¤ та охорони середовища. ”кладен≥ двосторонн≥ м≥жнародн≥ угоди, орган≥зован≥ транскордонн≥ рег≥ональн≥ ком≥тети (наприклад, Ќ≥меччина-√олланд≥¤, Ќ≥меччина-Ѕельг≥¤, Ќ≥меччина-јвстр≥¤ ≥ Ѕен≥люкс). ƒл¤ де¤ких прикордонних рег≥он≥в розробл¤ють плани њх розвитку, наприклад Ц схема структурного плану Ѕен≥люксу або план територ≥ального розвитку вздовж н≥мецько-голландського кордону. Ќайб≥льш освоЇним ≥ урбан≥зованим Ї ѕольсько-Ќ≥мецький транскордонний рег≥он з ≥нтенсивними м≥ждержавними транспортними перевезенн¤ми. Ќа ц≥й д≥л¤нц≥ державного кордону (прот¤жн≥стю близько 400 км) розташовано 68 контрольно-пропускних пункт≥в.
≤н≥ц≥атором плануванн¤ прикордонних територ≥й ѕольщ≥ та сум≥жних з нею крањн, починаючи з 1992 року, став
¬аршавський ≥нститут територ≥ального плануванн¤ та комунального господарства.
–озгл¤немо т≥льки де¤к≥ аспекти створенн¤ таких рег≥он≥в. ≈колог≥чна безпека населенн¤ в транскордонних рег≥онах залежить в≥д заход≥в, ¤к≥ повинн≥ зд≥йснюватис¤ не лише одн≥Їю крањною, а двома ≥ б≥льше прилеглими державами. ≈колог≥чн≥ конфл≥кти не мають державних кордон≥в. —тосуЇтьс¤ це джерел промислових ≥ рад≥оактивних забруднень пов≥тр¤, грунту, води; катакл≥зм≥в, викликаних природними або антропогенними ¤вищами.
ќдн≥Їю з головних соц≥альних функц≥й транскордонних рег≥он≥в Ї м≥жнародний туризм. «наченн¤ ц≥Їњ функц≥њ обумовлене сп≥льн≥стю ≥сторичноњ спадщини, ¤ка маЇ великий п≥знавальний ≥нтерес дл¤ населенн¤ сум≥жних крањн. ќкр≥м того дуже суттЇвим в≥дносно соц≥альноњ функц≥њ транскордонних рег≥он≥в Ї подоланн¤ розб≥жностей у р≥вн¤х побутового обслуговуванн¤ населенн¤, ¤ке живе по р≥зн≥ боки кордону, а також культурних ≥ мовних барТЇр≥в, ¤к≥ ≥снують м≥ж ними. ћаютьс¤ на уваз≥ суттЇв≥ розб≥жност≥ в р≥вн¤х осв≥ти, культури повед≥нки, ≥нформац≥йного забезпеченн¤ ≥ т.д.
—оц≥ально-економ≥чна та еколог≥чна додатков≥сть в≥дображаЇ можлив≥сть компенсувати певну частину тих функц≥й, ¤ких не вистачаЇ в даному район≥, за рахунок њх надлишку в сус≥дньому.
«ах≥дн≥ транскордонн≥ област≥ ”крањна Ц ѕольща (Ћьв≥вська), ”крањна Ц ”горщина («акарпатт¤), ”крањна Ц —ловаччина («акарпатт¤), ”крањна Ц –умун≥¤ («акарпатт¤) Ц найактивн≥ша Уконтактна зонаФ з Ївропейськими державами. ќднак сл≥д в≥дзначити, що в пер≥од 1918-1945 цей кордон не був державним, що спри¤ло розвитку багатофункц≥ональних м≥жпоселенських звТ¤зк≥в. ѕ≥зн≥ше п≥д час перебуванн¤ цих земель у склад≥ —–—– вони опинилис¤ в зон≥ впливу фактично УзакритогоФ державного кордону. ÷¤ обставина перешкоджала соц≥ально-економ≥чному розвитку транскордонного рег≥ону при збереженн≥ ц≥л≥сност≥ його територ≥альноњ структури, що склалас¤ ран≥ше.
ѕетро ÷≥кавий м. ”жгород
Ќа —тартову —тор≥нку
Copyrig © PRAVOZAHIST 2004
¬с≥ права захищен≥
