“ј“ј–» Ќ≈ ћјƒя–»,
јЅќ „ќћ” –»ћ ” ѕЋјЌј’ —јћќ—“≤…Ќ»…,
ј «ј ј–ѕј““я Ц ¬ — Ћјƒ≤...
« приходом повноњ луни де¤ких базарних пол≥тик≥в-Уекс-ем≥грант≥вФ- пот¤гнуло на шпальти своњх п≥дконтрольних газет. як кажуть класики Д... ќстапа понеслоФ, але Дгладко было на бумаге, да забыли про оврагиФ. јле не в≥ритьс¤, що такими ДневиннимиФ закидами, ¤к обТЇднанн¤ ѕеречинського й ¬еликоберезн¤нського чи то розТЇднанн¤ на два “¤ч≥вського, нардеп хоче вс≥х переконати, що цим адм≥нтеритор≥альна реформа зак≥нчитьс¤. Ђќй ли!ї. ѕ≥сл¤ цього вона т≥льки розпочинаЇтьс¤. « ≥ншого боку, ¤кщо це позиц≥¤ иЇва, то це тим б≥льше виклик. ќкрем≥ вприскуванн¤ через п≥дконтрольн≥ «ћ≤ ≥нформац≥њ стосовно адм≥н≥стративно-територ≥альноњ реформи викликали бурю гн≥ву у нац≥ональних товариств, ¤к≥ вже з≥н≥ц≥ювали створенн¤ групи дл¤ збиранн¤ п≥дпис≥в про в≥дкликанн¤ Дод≥озного - продажногоФ нардепа з поста. ƒо реч≥, закарпатц≥ вже не дивуютьс¤ його чергов≥й Двит≥вц≥Ф, адже мад¤ри, русини, словаки вже не один раз були св≥дками ≥гноруванн¤ ним њх ≥нтерес≥в в угоду власним. ÷≥ питанн¤ у св≥тов≥й практиц≥ вир≥шуютьс¤ через референдум, а ¤кщо це реальний пол≥тик, ¤кий реально оц≥нюЇ ситуац≥ю ≥ знаЇ реальн≥ в≥дносини кор≥нного населенн¤ ≥ галичан, то в≥н ≥ дес¤тому закаже. “ому зб≥р п≥дпис≥в на його в≥дкликанн¤Ц це найб≥льш невинне д≥¤нн¤ у в≥дпов≥дь на його Ђподвигї. ƒо реч≥, ¤кщо в≥н уже перебрав на себе функц≥њ ѕрезидента ”крањни, ѕремТЇр-м≥н≥стра, √олови ¬ерховноњ –ади з ус≥ма депутатами ¬ерховноњ –ади, то в ≥стор≥њ все це вже було, правда зак≥нчилось на остров≥ св¤тоњ ќлени. ≤ все ж таки про татар... чому в планах рим розгл¤даЇтьс¤ ¤к окремий рег≥он, а «акарпатт¤ Ц в склад≥... ДЌепроханий г≥сть г≥рше од татаринаФ (без коментар≥в, нехай нас пробачать, кого це стосуЇтьс¤, за це народне присл≥вТ¤).
''ƒ≈ѕ–≈—Ќя " ƒЋя «ј ј–ѕј““я
ќсновна мета адм≥н≥стративно-територ≥альноњ реформи вже давно задекларована њњ творц¤ми Ц наблизити послуги до народу. « ≥ншого боку, зм≥на територ≥альних кордон≥в (територ≥альна) та адм≥н≥стративних повноважень (адм≥н≥стративна). ” ™вроп≥ основна ц≥ль под≥бних реформ Ц виведенн¤ депресивних рег≥он≥в на р≥вень економ≥чно розвинених, а в ”крањн≥, ¤к ви¤вл¤Їтьс¤, Ї своњ Дособливост≥Ф. «окрема стосовно «акарпатт¤ ц≥ особливост≥ Ївропейськими н≥¤к не назвеш. «акарпатц≥ вже говор¤ть про наближенн¤ хабар≥в до Ћьвова й викачуванн¤ ≥з «акарпатт¤ всього...
ѕитанн¤ адм≥нреформи дл¤ нашого рег≥ону не Ї таким простим, ¤к його бачать не т≥льки у Ћьвов≥, а й у иЇв≥. —тверджувати це Ї своњ п≥дстави.
” п≥вденно-зах≥дн≥й частин≥ ”крањни наша область маЇ сп≥льн≥ кордони з адм≥н≥стративними одиниц¤ми чотирьох держав (ѕольща, —ловаччина, ”горщина, –умун≥¤). “акий транскордонний рег≥он, ¤к «акарпатт¤ Ц це соц≥ально-економ≥чн≥ звТ¤зки ”крањни з ≥ншими державами ™вросоюзу. јдм≥нреформа, ¤ку форсують в ”крањн≥, залежить не т≥льки в≥д окремих пол≥тик≥в нашоњ крањни, але й в≥д пол≥тики сум≥жних держав. “еритор≥њ з обох бок≥в державного кордону ≥сторично сформувались в результат≥ взаЇмод≥њ сп≥льних або схожих фактор≥в ≥ тепер потребують комплексних д≥й в процес≥ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, в тому числ≥ й проведенн¤ територ≥ально-адм≥н≥стративноњ реформи в «акарпатт≥, ¤ка зач≥паЇ кор≥нне населенн¤ област≥ Ц угорц≥в (мешкають на прикордонн≥й територ≥њ, в ”горщин≥, частково в —ловаччин≥, нав≥ть у –умун≥њ ≥ аж н≥¤к по той б≥к √орган), русин≥в (живуть у —ловаччин≥, ”горщин≥, –умун≥њ, аж н≥¤к за √органами), словак≥в (у —ловаччин≥), румун≥в (у –умун≥њ). якщо брати локальну короткочасову м≥грац≥ю, то угорц≥ з прикордонних рег≥он≥в масово прињжджають в «акарпатт¤, аж н≥¤к не у Ћьв≥в. «акарпатськ≥ угорц≥ вињжджають в ”горщину, аж н≥¤к не у Ћьв≥в.
¬ «акарпатт≥ забезпечуЇтьс¤ охорона державного кордону, ¤кий набагато б≥льший (майже в два рази) з ™вросоюзом, н≥ж по територ≥њ нин≥шньоњ Ћьв≥вськоњ област≥.
¬ област≥ забезпечен≥ умови дл¤ транскордонного перем≥щенн¤ людей та вантаж≥в. Ќайб≥льша в ”крањн≥ митниц¤ Ц „опська знову ж таки знаходитьс¤ в «акарпатт≥. ÷е т≥льки один з ц≥лоњ мереж≥ контрольно-пропускних пункт≥в. „ерез «акарпатт¤ проходить один з м≥жнародних транспортних коридор≥в.
—творен≥ умови дл¤ розвитку м≥жрег≥ональноњ д≥¤льност≥ Ц Д арпатський ™врорег≥онФ, щоправда, незрозум≥ло, до чого тут Ћьв≥в. Ќайб≥льш активн≥ звТ¤зки ≥снують у напр¤м≥ —ловаччини та ”горщини: ”жгород Ц ошице та ”жгород Ц Ќ≥редьгаза. —л≥д врахувати звТ¤зки ошицького району (—ловаччина) з ћ≥школьцьким (”горщина) та з ∆ешувським (ѕольща). « боку –умун≥њ адм≥н≥стративна одиниц¤ з найб≥льшим м≥стом —атуЦћаре та Ѕаю-ћаре. јле реально в п≥вденно-зах≥дному транскордонному рег≥он≥ ”жгород Ц ошице Цћ≥школьц Ц Ќ≥редьгаза звТ¤зан≥ м≥ж собою багатоосьовою мережею комун≥кац≥й. ÷≥ м≥ста розташован≥ одне в≥д одного в межах 100 км з обох бок≥в державного кордону, але до чого тут Ћьв≥в?! —кор≥ше за все окрем≥ д≥¤ч≥, провод¤чи власну пол≥тику, ¤ка маЇ на мет≥ задоволенн¤ њх власних амб≥ц≥й, залишають поза межами своЇњ уваги закарпатц≥в з њх багатов≥ковими добросус≥дськими в≥дносинами, родинними, економ≥чними та ≥ншими звТ¤зками, довод¤чи ситуац≥ю до того, що в один день на цьому грунт≥ може статись неконтрольований соц≥альний вибух.
ќЅ`™ƒЌ”ё„ј ЋјЌ ј
ћожна розгл¤нути цю тему ≥ в ≥ншому аспект≥ Ц прир≥чкового рег≥ону. –≥чка Ц ¤к найб≥льш важливий природний елемент Ц стала обТЇднуючою ланкою в утворенн≥ прир≥чкових рег≥он≥в. ” контекст≥ «акарпатт¤ можна розгл¤нути найб≥льшу притоку ƒунаю Ц “ису. –≥чка прот≥каЇ через ”крањну, –умун≥ю, —ловаччину, ”горщину. ўе св≥ж≥ в памТ¤т≥ насл≥дки техногенноњ катастрофи в –умун≥њ Ц ¤ка вплинула ≥ на ”крањну, ≥ на –умун≥ю, ≥ на ”горщину. Ќе менш жахливими були й результати двох останн≥х паводк≥в 1998 та 2001 року. ќднак ≥ це маЇ своњ рег≥ональн≥ особливост≥.
ѕрир≥чкова територ≥¤ маЇ басейно-ареальний характер (в≥д 1000 до 30 000 га). –≥чка та њњ водозаб≥рний басейн розгл¤даЇтьс¤ ¤к елемент ц≥л≥сноњ екосистеми. Ќа мезор≥вн≥ це по¤сний характер. «она пр¤мого впливу р≥чки в≥д 0,1 до 1,0 км; зона безпосереднього впливу з параметрами до 10 км.; зона непр¤мого впливу Ц до 50 км. ¬изначен≥ охоронн≥ зони, ≥нженерно-г≥дролог≥чний вплив, про¤ви локальноњ властивост≥. Ќа територ≥њ басейна р≥чки “иса в≥дбуваютьс¤ природн≥ й антропогенн≥ процеси, ¤к≥ сформували культурн≥ ландшафти. јнтропогенна д≥¤льн≥сть в≥д≥граЇ роль катал≥затора дл¤ природних процес≥в, що призводить у низц≥ випадк≥в до негативних насл≥дк≥в, ¤к то зм≥на державних кордон≥в ”крањни на д≥л¤нц≥ ”крањна Ц –умун≥¤. ѕ≥сл¤ кожноњ зм≥ни русла в б≥к ”крањни –умун≥¤ укр≥пл¤Ї своњ береги, на в≥дм≥ну в≥д ”крањни, чим зб≥льшуЇ свою територ≥ю (за р≥зними оц≥нками п≥сл¤ закр≥пленн¤ державних кордон≥в ”крањна втратила близько 600 гектар≥в!!!). ÷е визначаЇ узгоджене природокористуванн¤ в басейн≥ р≥чки “иси (наголошуЇмо, що не р≥чки ѕрут Ц це зовс≥м ≥нший прир≥чковий рег≥он, розд≥лений суттЇвою рельЇфною обставиною Ц хребтом √органи). ≈колог≥чна безпека населенн¤ в цьому транскордонному рег≥он≥ залежить в≥д заход≥в, ¤к≥ повинн≥ зд≥йснюватись не лише одн≥Їю крањною, а двома ≥ б≥льше прилеглими державами. ≈колог≥чн≥ конфл≥кти не мають державних кордон≥в. “ому в транскордонних рег≥онах сл≥д дотримуватис¤ п≥двищеноњ в≥дпов≥дальност≥ та гарант≥й дл¤ додержанн¤ м≥жнародних сан≥тарних правил ≥ норм.
ќкр≥м того, «акарпатт¤ можна розгл¤дати ≥ ¤к рег≥он з корисними копалинами. «окрема в≥зьмемо найб≥льш проблематичний в найближч≥ роки у св≥т≥ ресурс Ц воду. ѕри територ≥њ в 2% на «акарпатт¤ припадаЇ 17% г≥дроресурс≥в ”крањни. —писок можна продовжити. «а к≥льк≥стю окремих вид≥в корисних копалин «акарпатт¤ займаЇ перше м≥сце в ™вроп≥. ј це вагомий аргумент.
≤ наостанок про економ≥чну доц≥льн≥сть. Ќе дивл¤чись на к≥льк≥сть населенн¤ та науково-техн≥чний та промисловий потенц≥ал, ”жгород дасть значну фору у запланованому в майбутньому Д«ах≥дному рег≥он≥Ф. “ак, серед м≥ст обласного значенн¤ ”жгород отримав ≥нтегральну оц≥нку 0,536, що забезпечило йому перше м≥сце у своњй Увагов≥й категор≥њФ м≥ст в≥д 100 до 500 тис¤ч, ≤вано-‘ранк≥вськ опинивс¤ на третьому м≥сц≥. ј загалом по ”крањн≥ ”жгород пос≥в 4 м≥сце п≥сл¤ иЇва, —лавутича, ёжного. ѕри вс≥х ДзаФ ≥ ДпротиФ в≥дносно м≥ського голови п. ¬.ѕогорЇлова, сл≥д визнати, що немала заслуга в цьому належить ≥ йому особисто. ¬ контекст≥ вищевикладеного не менш ц≥кавою Ї й оф≥ц≥йна статистика стосовно ≥нвестиц≥й в область в розрахунку на одного жител¤ област≥. «а нею ми в л≥дерах.
—кладаЇтьс¤ враженн¤, що саме тому ми й потр≥бн≥ Ћьвову. “ак може п≥ти ≥ншим шл¤хом? “ой рег≥он, що вм≥ло використовуЇ своњ ресурси, а не чуж≥, ≥ маЇ бути л≥дером. ћожливо, доц≥льн≥ше вийти з ≥н≥ц≥ативою про розм≥щенн¤ центру «ах≥дного рег≥ону в ”жгород≥. ј Ћьв≥в Ц ¤к м≥сто з нижчими повноваженн¤ми.
ѕетро ÷≥кавий м. ”жгород
¬≥д редакц≥њ: јдм≥н≥стративно-територ≥альна реформа д≥йсно потр≥бна наш≥й держав≥. ѕитанн¤ в тому, щоб не зачепити больов≥ точки, п≥сл¤ чого можуть початис¤ незворотн≥ процеси у державотворенн≥ нов≥тньоњ ”крањни. ¬с¤ трагед≥¤ ”крањни в тому, що вс≥ розум≥ють: не можна схрестити њжака й вужа... “ак нав≥що тод≥ намагатис¤ це зробити ≥ дл¤ кого чи на догоду кому? јдже зг≥дно з онституц≥Їю основним нос≥Їм влади Ї украњнський народ. ј закарпатц≥ що, вже не украњнц≥???
¬ цьому контекст≥ дивною, ¤кщо не сказати антипатр≥отичною (читай антизакарпатською. Ц ѕрим. –едакц≥њ) Ї позиц≥¤ газети Д“рибунаФ, ¤ка в одому з своњх номер≥в в≥дкрито виступила проти ДѕравозахистуФ, ¤к проти ДконтриФ, ¤ка не п≥дтримуЇ адм≥нреформи. ѕо¤снюЇмо дл¤ необ≥знаних, що адм≥н≥стративно-територ≥альна реформа передбачаЇ дек≥лька етап≥в, к≥нцевий з ¤ких дл¤ «акарпатт¤ ви¤витьс¤ фатальним. «а нею в≥дбудетьс¤ неминуча зм≥на адм≥н≥стративних повноважень, а що найб≥льш траг≥чне, будуть територ≥ально закр≥плен≥ нов≥ кордони... уже в рамках «ах≥дного рег≥ону. Ќевже саме про так≥ перспективи в≥ками Дмр≥¤лоФ кор≥нне населенн¤ «акарпатт¤ Ц русини, мад¤ри, словаки тощо. Ќевже саме цього чекали народи сус≥дн≥х крањн: —ловаччини, ”горщини, –умун≥≥, ¤ких обТЇднуЇ з нашим населенн¤м не Ћьв≥в, а сп≥льна ≥стор≥¤, культура, економ≥ка, в≥ков≥ традиц≥њ тощо.
—аме тому насторожуЇ позиц≥¤ одного ≥з закарпатських депутат≥в-мажоритарник≥в, ¤кий дуже Дпечетьс¤Ф за закарпатц≥в. “ак печетьс¤, що вже вкотре перекочував у чергову парт≥ю. Ќайб≥льш п≥кантне в цьому черговому Дкочуванн≥Ф та сам≥й парт≥њ Ї те, що у першоджерел ц≥Їњ парт≥њ сто¤ли льв≥вТ¤ни, очолюван≥ колишн≥м головою ќƒј Ћьв≥вськоњ област≥ п. √лад≥Їм. “ак що все таЇмне стаЇ ¤вним. “ому й не Ї дивним, чому нардеп через газету Д“рибунаФ, руками журнал≥ст≥в (це ми њм пробачаЇмо, адже важко працювати хоч на родича, однак все одно на Дхаз¤њнаФ, бо вимушен≥ писати те, що сказали, а не те, що на серц≥. Ц ѕрим. –едакц≥њ.), потроху починаЇ готовити закарпатц≥в до думки, що адм≥нреформа потр≥бна ≥ неминуча, ¤к за днем приходить н≥ч. якщо дл¤ газети Д“рибунаФ под≥бн≥ закиди можуть призвести до втрати читача з подальшою ДперспективоюФ переходу до газети Д“р...унаФ, що буде передбачати повну дотац≥ю, то пол≥тику, ¤кий зраджуЇ св≥й народ, вже н≥хто ≥ нав≥ть жодн≥ ф≥нансов≥ вливанн¤ не допоможуть, бо в≥н дл¤ кра¤н вже став труною. ƒо реч≥, шановна Д“р...унаФ, а ви спитали закарпатц≥в, що вони думають з приводу такоњ адм≥нреформи? „и ¬ќЌ» дл¤ вас Ї електоральне бидло (за словами ваших вожд≥в. Ц ѕрим. редакц≥њ.), з ¤ким по-вашому н≥хто не рахувавс¤ ≥ не буде рахуватись? ќй чи так, шановн≥! Ќе за вами, а саме за ними буде те останнЇ слово, ≥ дуже скоро.
¬ипуск є17(111) 10 травн¤
Ќа —тартову —тор≥нку
Copyrig © PRAVOZAHIST 2004
¬с≥ права захищен≥
